- першочерговий
- —————————————————————————————першочерго́вийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
першочерговий — а, е. Який має бути виконаний, здійснений у першу чергу, перед усім іншим; невідкладний. || у сполуч. зі сл. вага, важливість і т. ін. Найбільший … Український тлумачний словник
першочерговість — вості, ж. Абстр. ім. до першочерговий … Український тлумачний словник
першочергово — Присл. до першочерговий … Український тлумачний словник
ударний — I а, е. 1) Стос. до удару, ударів (у 1 знач.). || Признач. робити удар, удари. || Який здійснюється за допомогою удару. Ударні інструменти. •• Уда/рна в я/зкість властивість металевого матеріалу (твердого тіла) необоротно поглинати механічну… … Український тлумачний словник
найбільший — (максимально можливий вияв інтенсивности якоїсь ознаки), якнайбільший, щонайбільший, максимальний, найвищий; повний (про швидкість, силу тощо); граничний, крайній (який є останнім ступенем у розвитку якоїсь ознаки); першочерговий (зі сл. вага ,… … Словник синонімів української мови
терміновий — (який потребує негайного виконання), спішний, негайний, нагальний, невідкладний, екстрений, першочерговий, навальний, пильний, шпаркий; надтерміновий (дуже спішний) … Словник синонімів української мови